Війна в Україні: Психічне Здоров'я Українців Та Економічні Збитки

Вплив війни на психічне здоров'я та економіку України: Катологія самолікування та системні виклики

КИЇВ, 9 жовтня 2025 - Повномасштабна агресія Росії спричинила серйозне погіршення психічного здоров'я українців, що має глибокі і непередбачувані економічні наслідки. Нове загальнонаціональне опитування, проведене у травні 2025 року серед 2 тисяч респондентів, показало, що понад 33% українців, ймовірно, страждають від тривожності, а 28% - від депресії. Ці дані майже в шість разів перевищують довоєнні оцінки, підкреслюючи масштаби проблеми. Максим Обрізан, доцент Київської школи економіки (KSE), у подкасті «Що з економікою?» від Центру економічної стратегії (ЦЕС) спільно з Громадським радіо наголошує, що матеріально-економічна безпека стає не менш важливою, ніж подолання травматичного досвіду, і її вплив на психічне здоров'я та економіку потребує пильної уваги.

Економічні чинники психічного здоров'я: більше грошей - менше тривоги?

Дослідження, проведене Максимом Обрізаном спільно з Гейром Годагером з Університету Осло, виявило пряму залежність між економічним статусом і рівнем психічного здоров'я. «Наша гіпотеза полягає в тому, що рівень насильства настільки високий, що досягається «ефект стелі»», - зазначив Обрізан. «Кожен українець зазнає певної форми насильства, навіть незначних незручностей, як-от відсутність електроенергії. При цьому існує варіативність у доходах». Аналіз даних опитування, з яким співпрацював Київський міжнародний інститут соціології (КМІС), продемонстрував, що домогосподарства, які не мають достатньо коштів навіть на їжу, набагато частіше страждають від тривожності та депресії.

Пан Обрізан підкреслив, що суб'єктивна оцінка матеріального благополуччя, використана в опитуванні (від «недостатньо коштів на їжу» до «можуть собі дозволити все»), виявилася більш надійною, ніж об'єктивні показники доходу. «Багатші домогосподарства часто не бажають розкривати свої доходи, відмовляючись відповідати в третині випадків», - пояснив він. Результати регресійного моделювання показують, що люди, які можуть забезпечити собі їжу та одяг, почуваються психічно значно стабільніше. Це підкреслює, що економічні фактори відіграють ключову роль у підтримці психічного здоров'я під час війни.

Психічне здоров'я як економічна категорія: мільярдні збитки

Прямий зв'язок між психічним здоров'ям і економікою підтверджується міжнародними дослідженнями. Обрізан посилається на аналіз ситуації з колишніми громадянами Югославії, які після конфлікту мали суттєво вищі медичні витрати навіть через багато років. «Людина, яка страждає від депресії, стикається з абсентеїзмом, тобто неможливістю виходити на роботу», - зазначає він. Депресія може коштувати мільярди доларів у багатьох країнах, що робить її серйозним економічним викликом і прямим наслідком російської агресії для України.

Порівняння українського досвіду з міжнародним виявило вражаючу схожість. Системний огляд наукових статей за період з 1945 по 2022 рік щодо цивільного населення, яке постраждало від військових конфліктів, показав, що середній рівень тривожності становить близько 30 %, а депресії - 28,9 %. «Наші цифри майже збіглися», - констатував Обрізан. «Цивільне населення, яке постраждало від військових дій, реагує однаково, і те, що в Україні ці показники зросли в шість разів, відповідає міжнародній практиці майже до десятих відсотка».

Гендерні та географічні відмінності: хто вразливіший?

Дослідження також виявило гендерні особливості: ймовірність жінок досягти порогового рівня тривожності на 15,8 % вища, ніж у чоловіків. Проте для депресії статистично значущої різниці між статями не виявлено. Цікаво, що географічних розбіжностей у поширенні тривожності чи депресії не спостерігається: мешканці Запорізької або Дніпропетровської областей не мають вищої тривожності, ніж жителі Києва чи Закарпаття, що суперечить початковій гіпотезі про зв'язок із близькістю до фронту. Єдине виключення - особи, які служать у Силах Оборони; у них на 22 % вища ймовірність депресії.

Незважаючи на високий рівень психічних розладів, українці неохоче визнають свої проблеми. Лише 9 % респондентів, які, за даними опитування, страждають від психічних захворювань, визнали свій стан «поганим» або «дуже поганим». Цей феномен, ймовірно, пов'язаний зі стигматизацією психічних захворювань, коли термін «психічне здоров'я» асоціюється з «психом».

Самолікування та фінансовий тягар: шлях до економічної кризи

До повномасштабного вторгнення майже половину медичних витрат українці покривали з власної кишені. Для порівняння, у країнах ЄС цей показник не перевищував третини, а в Чехії становив лише 13 %. Максим Обрізан називає це «катастрофою», адже система охорони здоров'я має забезпечувати перерозподіл коштів, де «багаті платять за бідних, здорові - за хворих, молоді - за старих».

Яскравим прикладом катастрофічних витрат є випадок із США, де співкурсник Обрізана сплатив лише 3 тисячі доларів із 300-тисячного рахунку за операцію дитині завдяки страховці. «Питання не про дрібні витрати на парацетамол, а про катастрофічні випадки, серйозні хвороби, які мають фінансуватися страхуванням», - підкреслює Обрізан. Ці витрати можуть призводити до банкрутства людей, змушуючи їх продавати майно.

Згідно з даними Світового банку, у 2021 році, до повномасштабної війни, українці витрачали 46 % медичних послуг з власної кишені, тоді як у найближчій країні - Болгарії - цей показник був 36 %. Обрізан анонсував нове дослідження, що проаналізує, як ці дані змінилися після 24 лютого 2022 року, використовуючи результати дослідження ЮНЕСКО (2023-2024 роки). У 2021 році до 12,6 % домогосподарств потрапляли у категорію «катастрофічних витрат», і вплив війни на цю цифру потребує подальшого вивчення.

Реформування медичної системи: виклики та можливості

Питання реформування системи охорони здоров'я в Україні є надзвичайно складним. Обрізан критикує ідею прямого впровадження німецької моделі соціального страхування (7 % від зарплати), оскільки значна частина української економіки перебуває в тіні. «Чим більша частка неформальної економіки, тим складніше зібрати достатньо коштів», - пояснює він. Натомість він наголошує на важливості ефективного використання ресурсів та боротьбі з корупцією.

Динаміка «неформальних платежів» у медичних закладах демонструє позитивну тенденцію: якщо у 2010 році 50 % українців платили неофіційно, у 2016 - 30 %, то у 2023 році цей показник склав 17 %. Частково це пояснюється переходом частини громадян до приватних клінік, де питання корупції не стоїть так гостро. «Це не повна перемога, але це свідчить про скорочення неформальних платежів», - констатує Обрізан.

На запитання про «ідеальну» медичну систему Максим Обрізан відповів, що жодна країна, навіть найбагатша, не може забезпечити всі можливі рівні лікування всім своїм пацієнтам. Він підкреслює, що в Україні поки що дуже мало уваги приділяється економіці медицини, хоча на Заході це одна з найважливіших спеціалізацій. Зростання економіки та збільшення фінансування медичних послуг, разом із боротьбою за якість, є ключовими для покращення ситуації.

Щодо впливу штучного інтелекту (ШІ) на медицину, Обрізан висловив «змішаний оптимізм». ШІ здатний підвищити точність діагностики (наприклад, аналіз МРТ-знімків), але не замінить критичного мислення лікаря. Він бачить потенціал ШІ в автоматизації бюрократичних процесів, щоб лікарі могли зосередитися на лікуванні. Проте він застерігає від сліпого довіри до ШІ, оскільки це може призвести до «виродження систем» і ще більшої кількості помилок.

Пріоритети фінансування: економічна віддача від охорони здоров'я

Щодо пріоритизації державних витрат, особливо в умовах війни, Обрізан зазначив, що інвестиції в охорону здоров'я мають суттєву економічну віддачу. Дослідження показують, що літні люди, які отримують якісні медичні послуги, живуть довше, а це, у свою чергу, впливає на політичні процеси, бо вони частіше голосують за збільшення видатків на медицину.

Особливе місце в обговоренні зайняла тема неоплачуваної праці жінок у сфері догляду, яка не враховується у ВВП. «Якщо ми будуємо сучасну європейську країну, необхідно піднімати ці гендерні питання», - підкреслив Обрізан. Жінки часто несуть основний тягар догляду за літніми батьками або хворими родичами, що призводить до подвійного навантаження та втрати їхнього власного здоров'я.

Підсумовуючи розмову, Максим Обрізан наголосив, що, незважаючи на жахливий вплив російської агресії на медичну інфраструктуру та персонал, в Україні спостерігаються й певні позитивні зміни, зокрема зниження корупції. «Все погано, але стабільно», - іронічно зазначив він, додаючи, що завдяки підтримці міжнародних партнерів медична система та економіка України функціонують, що є свідченням їхньої стійкості. «Хоча викликів дуже багато, ми всі чекаємо, коли «чорний лебідь» прилетить у певне місце, і тоді у нас буде багато роботи, щоб усе відбудовувати», - підсумував економіст.

Ця стаття створена на основі тексту з подкасту «Що з економікою?», Центру економічної стратегії, Громадського радіо та інших джерел, датованих 06 жовтня 2025 року.