ПДВ-Зашморг: Як 30-Мільярдний Борг Держави Загрожує Українському Бізнесу

Відшкодування ПДВ: Невирішена проблема, що загрожує українському бізнесу

Київ, Україна - Українські експортери та крупний бізнес зіштовхуються зі значним нестачею оборотних коштів через хронічну затримку повернення податку на додану вартість (ПДВ) державою. Це питання, яке стабілізувалося на рівні 29-31 мільярд гривень з квітня 2025 року, підриває фінансову стійкість підприємств і ставить під загрозу економіку країни у критичний період.

Незважаючи на публічні заяви влади щодо підтримки вітчизняного виробника через проєкти типу «кешбеку на українські товари» чи пільгових кредитів, ключові фінансові зобов'язання перед бізнесом залишаються нездійснені. Відшкодування ПДВ, яке передбачає компенсацію державою вже сплаченого податку при придбанні послуг і товарів, є базовим механізмом уникнення подвійного оподаткування та забезпечення ліквідності компаній, особливо експортно-орієнтованих.

Суть проблеми та її наслідки

Заборгованість із відшкодування ПДВ, що триває понад півроку, позбавляє підприємства доступу до оборотного капіталу, змушуючи їх скорочувати виробництво та підриваючи їхню конкурентоспроможність на світових ринках. За словами аналітиків, ця ситуація створює «вибухонебезпечну суміш», особливо на фоні інших викликів, таких як:

• Втрати від військових дій.
• Високі ціни на енергоносії та логістику.
• Дефіцит кваліфікованих кадрів.
• Відсутність доступного фінансування.

Проблема торкнулася кількох компаній гірничо-металургійного комплексу (ГМК), зокрема Ferrexpo, Centravis та Криворізький залізорудний комбінат (КЗРК). Ferrexpo, наприклад, отримала сповіщення про припинення відшкодування ПДВ за січень 2025 року на суму 513 млн грн ($12,5 млн), що змусило фірму знизити виробництво до 25 % від повної місткості. КЗРК у листопаді 2024 року звертався до президента України з проханням допомогти у поверненні 150 млн грн експортного ПДВ, проте з того часу ситуація не поліпшилася, що призвело до простою комбінату з березня 2025 року.

Юрій Атанасов, представник Centravis, зазначає, що труднощі з відшкодуванням ПДВ тривають не перший рік, а багато справ перебувають у розгляді в судах різних інстанцій. Це підкреслює системний характер питання, яке не обмежується лише поточним економічним спадом.

За даними Державної податкової служби України, обсяг відшкодування ПДВ за січень-серпень 2025 року зріс на 21,2 % (до 116,2 млрд грн), проте обсяг заявлених сум збільшився ще більше - на 22,5 % (до 125,4 млрд грн). Це свідчить про зростання потреб бізнесу у поверненні коштів, яке не встигає поточні темпи виплат. Заборгованість, що піднялась на 7,1 млрд грн з січня по квітень 2025 року, досягши 30,4 млрд грн, вказує на поглиблення дисбалансу.

Причини та потенційні рішення

Експерти вважають, що держава володіє достатніми фінансовими ресурсами для погашення заборгованості. Данило Монін стверджує, що проблема криється в «неправильному плануванні доходів з ПДВ» та завищених очікуваннях, що призводить до недобору понад 80 млрд грн за рік. За його словами, це робить затримку відшкодування «нормальною практикою» для податкових органів, попри наявність коштів на рахунках, зокрема завдяки перевиконанню збору з зарплатних податків та іноземної допомоги.

На думку Юрія Григоренка, податкові органи, стикаючись з дефіцитом бюджетних коштів, «кредитують» держбюджет за рахунок бізнесу, висуваючи «сумнівні претензії до податкових накладних». Це підтверджується дослідженням Advanter Group, згідно з яким блокування накладних є однією з головних проблем взаємодії бізнесу з державою (29,6 % відповідей).

До війни у відкритому реєстрі на сайті Мінфіну було можливо ознайомитися з даними про одержувачів ПДВ. Однак з 2022 року, з міркувань безпеки, реєстр було засекречено, що ускладнює моніторинг і прозорість процесу.

Юлія Данкова підкреслює, що компанії регулярно стикаються з випадками, коли легально зареєстровані податкові накладні не відшкодовуються через позначення контрагентів «ризиковими», а держава не вирішує причину, а «просто скасовує відшкодування». Звернення до судів часто виявляються неефективними, оскільки процеси можуть тривати роками, а податкова іноді ігнорує судові рішення на користь компаній.

Гірничо-металургійний комплекс, який у 2024 році забезпечив 7 % ВВП і 15 % експорту України, є найбільшим інвестором у промисловість, із загальною сумою інвестицій 650 млн дол. Зростання частки ГМК в економіці, зокрема підвищення обсягів виробництва залізної руди на 55 %, підкреслює його критичну роль для країни. Проте, як зазначають представники галузі, «несвоєчасне повернення ПДВ перешкоджає стабілізації реалізації руди та поверненню експортного ПДВ», як у випадку з КЗРК.

Лучіо Дженовезе з Ferrexpo наголошує, що «призупинення відшкодування ПДВ чинитиме значний тиск на наш бізнес», що веде до скорочення виробництва та експорту. Олександр Каленков, у свою чергу, закликає фіскальні органи до «дотримання законодавства та забезпечення рівних умов для всіх компаній», бо невиконання цих зобов'язань «ставить під загрозу здатність України конкурувати на міжнародних ринках, залучати інвестиції та розвивати свою економіку».

Незважаючи на залучення понад $30,6 млрд зовнішнього фінансування у 2025 році, Міністерство фінансів оцінює дефіцит держбюджету у $8,7 млрд, а на наступний рік - $10 млрд. Оцінка НБУ ще більш песимістична - $12,7 млрд. Це робить перспективи швидкого вирішення питання про відшкодування ПДВ ще більш невизначеними.

Закон «Про клуб білого бізнесу», який набув чинності 1 жовтня 2024 року, має на меті створити перелік платників податків з високим рівнем дотримання законодавства. Однак, як показує досвід Метінвесту, навіть компаніям, що відповідають високим стандартам, можуть необґрунтовано відмовити у відшкодуванні ПДВ, посилаючись на санкції, попри відсутність правових підстав.

Проблема несвоєчасного відшкодування ПДВ - це не лише бюрократична перепона, а й серйозний бар'єр для економічного відновлення та розвитку України, який підриває довіру бізнесу до держави та її здатність підтримувати конкурентоспроможність у глобальній економіці.