Україна Подвоює ШІ Впровадження: МСБ Випереджає ЄС!

Штучний інтелект в Україні: зростання прийняття серед МСБ подвоює річні показники, випереджаючи країни ЄС

КИЇВ, 17 жовтня 2025 року - Український сектор малого та середнього бізнесу (МСБ) демонструє значне прискорення впровадження інструментів штучного інтелекту (ШІ), досягнувши, за останніми даними, рівня у 42%. Цей показник, оголошений генеральною директоркою Mastercard в Україні та Молдові Інгою Андреєвою на Київському міжнародному економічному форумі, відзначає подвоєння за останній рік, що свідчить про швидку адаптацію до цифрових технологій в умовах поточної економічної ситуації.

Виняткові темпи росту використання ШІ в українському МСБ контрастують із середніми показниками Європейського Союзу. За даними Eurostat за 2024 рік, лише 13.5% компаній у ЄС загалом застосовували технології ШІ. Навіть лідери ЄС, такі як Данія (27.6%), Швеція (25.1%), Бельгія (24.7%) та Фінляндія (24.4%), поступаються українському показнику. Це підкреслює гнучкість та інноваційний потенціал українського бізнесу, який, попри виклики повномасштабної війни, активно інтегрує передові рішення.

Цифрова трансформація: рушійна сила українського МСБ

Зростання прийняття ШІ є частиною ширшої цифрової трансформації українського МСБ. За словами Андреєвої, 85% підприємств цього сектору вже використовують цифрові канали для ведення бізнесу, що обумовлено зручністю та швидкістю. Крім того, 93% українських МСБ інтегрували безготівкові платежі, причому 72% респондентів заявили, що понад половина їхнього доходу надходить через безготівкові розрахунки. Ці дані свідчать про системний перехід від готівки до електронних фінансів.

Основні напрямки застосування ШІ в українському МСБ включають маркетинг, комунікації та таргетинг. Це вказує на прагнення підприємців оптимізувати взаємодію з клієнтами та підвищити ефективність продажів. Дослідження Mastercard SME Index 2024, проведене у червні-липні 2024 року, підтверджує ці тенденції, відзначаючи, що 21% підприємців використовують функціонал ШІ у своїй діяльності, причому цей показник значно вищий серед середніх підприємств (47%) порівняно з мікробізнесами (16%). Ще 34% висловили зацікавленість у вивченні потенціалу цих технологій.

Експортна орієнтація та виклики

Активна цифровізація сприяє й розширенню присутності українського бізнесу на міжнародних ринках. За даними Mastercard, 62% МСБ вже експортують продукцію або планують розпочати експорт найближчим часом. Найпопулярнішими напрямками експорту є Польща (32%), Німеччина (22%) та США (16%).

Водночас, українські підприємці стикаються з певними труднощами, серед яких потреба у фінансуванні для розвитку бізнесу, брак замовлень та ринків, а також дефіцит кадрів. Це спонукає 27% підприємців брати участь у грантових програмах та активно шукати нові шляхи для зростання.

Контекст регулювання ШІ: ЄС та Велика Британія

Паралельно з прискореним впровадженням ШІ в Україні, країни Європейського Союзу та Велика Британія активно працюють над формуванням регуляторних підходів до цих технологій. Ці підходи суттєво різняться.

Європейський підхід:

Регулювання ШІ в ЄС, що викладене у проєкті AI Act, є «горизонтальним» - охоплює всі сектори та базується на оцінці ризиків (неприйнятний, високий, обмежений, мінімальний). Наприклад, системи ШІ «неприйнятного ризику», такі як для соціального оцінювання, мають бути повністю заборонені. Системи «високого ризику» підлягають детальному регулюванню та сертифікації, а «обмеженого ризику» вимагають прозорості (як ChatGPT). ЄС також планує запровадити «регуляторну пісочницю» для тестування інноваційних продуктів під наглядом, а також національні наглядові органи та систему реєстрації ШІ високого ризику. Порушення каратимуться значними штрафами до 40 млн євро або 7 % річного обороту. Критики зазначають негнучкість європейського підходу та його потенційний вплив на інновації.

Британський підхід:

Велика Британія обрала «проінноваційний підхід», який на початковому етапі не передбачає розробки окремих нормативно-правових актів щодо ШІ. Регулювання спирається на чинні закони, такі як Data Protection Act 2018 та Equality Act 2010. Біла книга уряду окреслює принципи, яких мають дотримуватися компанії (безпека, прозорість, справедливість, підзвітність), проте їх впровадження є добровільним. Визначення ШІ базується на адаптивності та автономності. Британія також має намір створити «регуляторну пісочницю». Цей підхід зазнає критики за можливі прогалини у захисті прав людини та відсутність офіційно закріплених законодавчих норм.

Висновки та перспективи

Різниця в регулятивних підходах ЄС та Великої Британії демонструє складнощі нормування швидкозмінної сфери ШІ. Європейський акцент на централізованому та структурованому регулюванні прагне до безпеки та етичності, водночас викликаючи занепокоєння щодо можливого гальмування інновацій. Британський, більш гнучкий підхід, спрямований на стимулювання новацій, однак стикається з критикою щодо потенційних недоліків у захисті прав людини та ефективності контролю.

Український досвід, що показує швидке та органічне впровадження ШІ, може надати цінні уроки для обох моделей. З урахуванням поточного рівня прийняття ШІ, питання регулювання стане все більш актуальним і для України, якій доведеться знайти баланс між стимулюванням інновацій та забезпеченням безпеки й етичності використання цих технологій. Активна співпраця з міжнародними партнерами та використання їхнього досвіду буде критично важливим для формування ефективної національної стратегії щодо ШІ.