Україна на Межі Фінансової Прірви: Провал Реформ Загрожує Допомозі Заходу

Україна: Загроза Фінансового Розриву та Системне Гальмування Реформ

Київ, 9 жовтня 2025 - Україна стикається з серйозним фінансовим розривом, який, за оцінками аналітиків, може суттєво збільшитися у 2026 році. У контексті інтенсивних бойових дій і системного уповільнення реформ, необхідних для отримання міжнародної допомоги, постають суттєві питання щодо здатності країни забезпечити свої бюджетні потреби та зберегти довіру партнерів. За даними Моніторингу RRR4U, опублікованого минулого тижня, невиконання індикаторів Плану України у першому та другому кварталах 2025 року вже призвело до недоотримання понад 2,1 млрд євро фінансової допомоги.

Ескалація Фінансових Потреб та Зниження Довіри Донорів

Міжнародний валютний фонд (МВФ) прогнозує, що Україні в найближчі два роки може знадобитися на 10-20 млрд доларів більше, ніж передбачає уряд, який оцінює потреби до 2027 року у 37,5 млрд доларів. Ці висновки були зроблені після консультацій місії фонду в Києві, де обговорювалися фінансові потреби на 2026-2027 роки. Губернатор Національного банку Андрій Пишний зазначив, що лише близько третини необхідних 65 млрд доларів на 2026 та 2027 роки вже були обіцяні, а переговори щодо решти коштів тривають.

«Ключовим викликом для уряду зараз є пошук 10-15 млрд доларів на додаток до того обсягу допомоги, який партнери вже пообіцяли на 2026 рік», - зазначають аналітики інвестиційної групи ICU. Це підкреслює зростаючий тиск на фінансову систему України, ускладнений триваючою війною, яка вже четвертий рік поспіль змушує країну направляти значну частину доходів на оборону.

Системне Гальмування Реформ та Політичні Маневри

Аналітики консорціуму RRR4U (Resilience, Reconstruction and Relief for Ukraine), що об'єднує провідні українські громадські організації, вперше заявили про системне гальмування реформ. Це підтверджується невиконанням ключових індикаторів у рамках програм МВФ та ЄС. Зокрема, йдеться про призначення голови Бюро економічної безпеки (БЕБ), скасування «правок Лозового» та реформи фінансового сектору. Частина цих зобов'язань досі не розпочата.

На тлі цього, народний депутат від фракції «Слуга народу» Андрій Мотовиловець, перший заступник голови фракції, під час презентації моніторингу RRR4U публічно вибачився за участь у просуванні законопроєкту № 12414, який обмежував незалежність Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). «Я почну свій виступ з прохання простити мене за те, що я ввів країну в політичну і суспільну кризу, і сьогодні зробили перший крок її вивести. Ми не змогли виконати частину зобовʼязань - це факт», - заявив Мотовиловець, додавши, що до Верховної Ради «повернулася політика».

Цей законопроєкт, як стверджує джерело KyivVlada від 29 липня 2025 року, викликав хвилю протестів і критику з боку міжнародних партнерів, які розцінили його як спробу підірвати антикорупційні інституції.

Ярослав Железняк, народний депутат від партії «Голос», виступив з критикою як українського уряду, так і міжнародних партнерів, зокрема Європейської комісії. Він зазначив, що раніше Україна завжди виконувала свої зобов'язання, хоча інколи «в останній день». Проте, на його погляд, «фатальною помилкою з боку Європейської комісії та МВФ» стало те, що вони почали «пробачати дедлайни».

«Все це закінчується на нараді президента, де всі - від міністра фінансів до віцепрем'єрки - мовчать і бояться сказати президенту правду. Бо хто скаже - того звільнять», - наголосив Железняк. Він підкреслив, що якщо партнери «почнуть діяти, як дорослі, і скажуть чітко: гроші - за реформи, тоді все швидко повернеться на свої місця».

Умови МВФ та Європейського Союзу

Для розблокування наступних траншів багаторічних програм фінансування від Європейського Союзу та Міжнародного валютного фонду, Україна має здійснити низку реформаторських кроків:

• Призначення голови Бюро економічної безпеки.
• Скасування «правок Лозового».
• Реформи фінансового сектору.
• Набір додаткових суддів до Вищого антикорупційного суду.
• Перегляд діяльності Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА).

У першому кварталі 2025 р. Україна не досягла кількох показників, передбачених чотирирічною програмою Ukraine Facility на 50 млрд євро, схваленою ЄС минулого року. У червні Україна запросила 3 млрд євро замість запланованих 4,5 млрд євро на другий квартал. Міністерство економіки, координатор програми, заявило, що Україна виконує всі свої зобов'язання, попри виклики війни, і очікує транш у розмірі близько 3 млрд євро у серпні, а транш у 1,45 млрд євро очікується на пізнішому етапі.

Данило Гетманцев, народний депутат від правлячої партії та голова парламентського комітету з питань податків та фінансів, висловив здивування затримками у виконанні ключових реформ. «Я не можу сказати, що серед незавершених завдань було щось надзвичайно складне чи недосяжне», - зауважив він.

Військові Витрати та Тіньова Економіка

Бюджетні потреби на оборону залишаються непередбачуваними та постійно зростають. За державним бюджетом на 2025 рік, витрати України на сектор оборони та національної безпеки сягнули рекордних 2,6 трлн грн, що становить 31,1 % від прогнозованого ВВП. Для порівняння, Ізраїль, що займає друге місце за витратами, вкладає на оборону 8,8 % ВВП. У 2024 р році Україна спрямувала на потреби оборони на 20 млрд доларів більше, ніж Ізраїль.

МВФ також наголошує на необхідності боротьби з тіньовою економікою, яка, за даними українського уряду, перевищує 30 % ВВП, та вимагає прозорості у витратах на військову сферу. Ці заходи, разом із збільшенням податкових надходжень, є вирішальними для забезпечення фінансової стабільності та відновлення довіри міжнародних донорів.

Майбутні Перспективи та Нова Програма МВФ

На тлі цих викликів МВФ готує нову чотирирічну програму для України, презентація якої планується восени 2025 р. Проте, ключовою умовою залишається повна незалежність НАБУ та САП, що підкреслює незмінну вимогу партнерів щодо зміцнення антикорупційної інфраструктури.

«Хоча багато хто раніше припускав, що 2026 рік буде легшим, ми тепер очікуємо, що війна триватиме і наступного року», - зазначила Олександра Бетлій з Центру економічної стратегії, підкреслюючи, що Україна не зможе суттєво скоротити оборонні витрати навіть за умови домовленості про припинення вогню. Триваюча війна та зусилля з відновлення виснажують ресурси, а втрата ключових активів, таких як єдина шахта коксівного вугілля поблизу Покровська, лише погіршує ситуацію.

Детальний моніторинг ситуації доступний на веб-сайті RRR4U за посиланням. Це дослідження підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».