Бюджет-2026: Україна Між Дефіцитом $45 млрд та Невизначеністю

Бюджет-2026: Україна на роздоріжжі між виживанням та відновленням

Київ, 15 жовтня 2025 - Проект Державного бюджету України на 2026 рік, поданий Кабінетом Міністрів 15 вересня 2025 року, окреслює складну фінансову стратегію, спрямовану на забезпечення обороноздатності країни і одночасно на закладення фундаменту для відновлення. Документ передбачає доходи у 2,82 трлн грн та видатки у 4,8 трлн грн, із очікуваним зростанням ВВП на 2,4 % та інфляцією на рівні 9,9 %. Проте глибокий аналіз виявляє суттєві розбіжності між заявленими пріоритетами і реальним розподілом коштів, а також критичну залежність від зовнішнього фінансування.

Війна як головний, але не повністю відображений пріоритет

Незважаючи на тривалу війну, що вимагає концентрації ресурсів на обороні, проект Бюджету-2026 демонструє лише незначне підвищення фінансування цього сектору. Видатки на оборону заплановано на рівні 1,92 трлн грн, що становить 27,2 % ВВП - лише на 0,6 % більше порівняно з попереднім роком. З урахуванням прогнозованої інфляції це фактично означає скорочення реального обсягу ресурсів для безпеки. Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк зазначає: «Нам вже у поточному році не вистачає 300 мільярдів на фінансування армії. Тобто, ми знову - п'ятий рік поспіль - закладаємо видатки на безпеку й оборону менші, ніж реально буде потрібно».

Міністр оборони України Денис Шмигаль на зустрічі Контактної групи з питань оборони України 15 жовтня 2025 року оцінив оборонні потреби країни на 2026 рік у $120 млрд, з яких лише половина буде покрита за рахунок власних ресурсів. Він закликав міжнародних партнерів виділити щонайменше 0,25 % їхнього ВВП на військову підтримку України. Значною новацією є створення 200 млрд грн «оборонного резерву» під управлінням Міністерства фінансів для оперативного реагування на потреби фронту, а також 44,3 млрд грн на виробництво зброї та боєприпасів в Україні.

Водночас критично важливі реформи, такі як перезапуск Бюро економічної безпеки (БЕБ) і реформа митниці, залишаються без належного фінансування, що створює ризики для боротьби з корупцією та забезпечення прозорості. За словами Олега Гетмана, асоційованого експерта CASE Україна: «Низка важливих реформ - перезапуск Бюро економічної безпеки, реформа митниці - залишилися без достатнього фінансування».

Внутрішні дисбаланси та «витоки» коштів

Проект Бюджету-2026 містить елементи, які вказують на неефективне використання державних коштів. Деякі статті видатків все ще розраховані на довоєнну чисельність населення, ігноруючи значну міграцію та спустошення регіонів. Це призводить до витрат на «порожні програми», як підкреслює Олег Гетман.

Збільшення витрат на освіту на 53,8 млрд грн без системної реформи шкільної мережі або оптимізації адміністративних витрат викликає сумніви щодо їхньої ефективності. Програма «кешбек на українське» також критикується за створення дисбалансів і мінімальний приріст ВВП, тоді як малий і середній бізнес залишається поза достатньою державною підтримкою.

Опозиційні депутати звертають увагу на зростання фінансування деяких державних органів та програм, що не відповідають пріоритетам воєнного часу. Ярослав Железняк зазначає: «Видатки на забезпечення діяльності Президента та ОП збільшилися на 95,6 млн грн - до 878 млн грн (зростання 12,2 %).» Крім того, передбачено фінансування телемарафону на понад 1,5 млрд грн та телеканалу «Рада» майже на 80 млн грн.

Критична залежність від зовнішнього фінансування

Найбільшою слабкістю проекту Бюджету-2026 є його надмірна залежність від зовнішніх запозичень. Прогнозований дефіцит становить 18,4 % ВВП, що вимагає залучення понад $45 млрд (2,079 трлн грн) міжнародних коштів. Експерт із соціальної політики Андрій Павловський попереджає, що 42,3 % бюджету України на 2026 рік залежить від зовнішнього фінансування. За його словами, «Без зовнішніх коштів неможливо забезпечити одночасно армію та соціальні послуги».

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин підкреслює, що «у випадку продовження бойових дій нинішньої інтенсивності видатки будуть більшими», а також відсутня визначеність щодо достатньої підтримки від донорів, зокрема близько $10 млрд на наступний рік. Ця невизначеність створює значні ризики для стабільності бюджету.

Соціальні ініціативи та ризики їх реалізації

Незважаючи на війну, Кабінет Міністрів передбачає суттєве збільшення соціальних виплат. Середня заробітна плата має зрости до 30 032 грн (+ 4 146 грн до 2025 року), мінімальна - до 8 647 грн, а прожитковий мінімум - до 3 209 грн. Також передбачено підвищення пенсій, одноразову виплату при народженні дитини до 50 000 грн, допомогу по догляду за дитиною до 1 року до 7 000 грн, запуск нової щомісячної допомоги дітям 1-3 років «єЯсла» у розмірі 7 000 грн та одноразову допомогу першокласникам «Пакунок школяра» у 5 000 грн.

Збільшення фінансування освіти на 66,5 млрд грн та охорони здоров'я на 38 млрд грн також є значними кроками. Зокрема, передбачено підвищення зарплат педагогічним працівникам на 50 % у два етапи та введення безкоштовного харчування для школярів 1-11 класів. У сфері охорони здоров'я суттєва увага приділяється підвищенню зарплат лікарям, а також новим ініціативам, як-от фінансування «чекапу» для українців віком 40+.

Проте експерти, зокрема Ярослав Железняк, ставлять під сумнів реалістичність цих соціальних ініціатив на фоні дефіциту бюджету та невизначеності зовнішнього фінансування. «Проблема саме бюджету-2026, що вже розписали, як будемо витрачати 46 мільярдів доларів, але де взяти половину цих грошей, влада поки не знає», - зазначає він. Олег Пендзин підкреслює, що ці «соціальні ніштячки» можуть не дійти до другого читання, адже «фінансування армії - за свої гроші, а все інше - зовнішнім коштом». Міф про підвищення мінімальної зарплати, за словами Железняка, також слугує інструментом для підвищення податкових надходжень, оскільки до її рівня прив'язано 115 виплат з державного бюджету.

Пошук внутрішніх резервів та майбутні виклики

Проект бюджету передбачає збільшення власних доходів на понад 452 млрд грн, доведення їх до 2,8 трлн грн за рахунок ПДВ, ПДФО, перерахування частини чистого прибутку НБУ. Очікуються також надходження від введення «податку на OLX» і акцизу на солодкі напої, що має принести 22,5 млрд грн. Деклароване урядом «фокусування на фінансуванні вітчизняного оборонно-промислового комплексу», де 36,7 млрд грн планується забезпечити за рахунок військового ПДФО, відображає спробу підвищити самодостатність у сфері безпеки.

Проте, як зазначає Ярослав Железняк, «від рівня мінімальної зарплатні залежить 115 виплат з державного бюджету», і її підвищення без належних джерел фінансування може лише посилити дефіцит. Олег Пендзин вважає, що надходження від «податку на OLX» та акцизу на напої є недостатніми для покриття значного дефіциту.

Експерти згідно з тим, що проект Бюджету-2026 є «оптимістичним» і «рамковим» документом, який зазнає суттєвих змін до остаточного ухвалення. «Все вирішуватиметься «з коліс» і ще буде додаватися до проекту між читаннями», - прогнозує Андрій Шевчишин.

Уряд визнає, що неясно, «звідки брати ці умовні $15 млрд доларів». Українські посадовці, включно з прем'єр-міністеркою Юлією Свириденком, підкреслюють, що «зараз вся Україна має бути у війську або для війська». Однак це бачення не знаходить повного відображення у фінансовій стратегії, яка ставить країну перед складним вибором між задоволенням нагальних потреб воєнного часу та формуванням стійкого майбутнього.

Проект Бюджету-2026 має бути ухвалений до 20 листопада 2025 року, що вимагатиме складних компромісів і підвищеної роботи над пошуком внутрішніх резервів та гарантій міжнародної підтримки.