Мільярди Заблоковані: Чому Україна Втрачає 4,5 Млрд. Євро Від ЄС?

Заблоковані мільярди: Ціна утискування реформ в Україні для міжнародної допомоги

Київ, Україна - Україна не отримала близько 4,5 мільярда євро від Європейського Союзу та Міжнародного валютного фонду у першій половині 2025 року через недотримання строків і незадовільне виконання зобов'язань щодо впровадження ключових реформ. Цей висновок подано у звіті Рахункової палати України від 19 жовтня 2025 року, що викликає серйозні питання про прихильність українського політичного керівництва до необхідних трансформацій в умовах повномасштабної війни.

Згідно з документами Рахункової палати, причиною недоотримання цих коштів є "порушення термінів та неповне виконання зобов'язань із досягнення низки цільових показників щодо впровадження реформ", зокрема, за програмою ЄС Ukraine Facility та програмою МВФ. Ця сума, еквівалентна приблизно 4,8 мільярдам доларів США, становить значну частину фінансової підтримки, надзвичайно потрібної для забезпечення економічної стійкості країни під час військового конфлікту.

Реформи як фундамент: Більше, ніж лише вимоги партнерів

Незважаючи на публічні повідомлення деяких спікерів, наближених до влади, про те, що "під час війни реформи не актуальними", міжнародні партнери та аналітичні центри, такі як VoxUkraine, зосереджуються на протилежному. Реформи не лише мають конкретний економічний ефект, підвищуючи стійкість України (включаючи її військовий потенціал), а й становлять пряму умову для притягнення міжнародних фінансів.

Ілона Сологуб та Вікторія Виговська з VoxUkraine у своєму аналізі від 15 травня 2024 року виділяли, що підтримка України міжнародними організаціями "зазвичай структурується як «гроші в обмін на реформи»". Ці зміни спрямовані на зміцнення конкурентоспроможності та стійкості української економіки, а також на поступове приведення законодавства України у відповідність до стандартів ЄС. За словами експертів, це допоможе Україні виграти війну, відновитися після неї та вступити до Європейського Союзу.

Митниця: Десятиліття корупції та неспроможність реформ

Одним із найяскравіших прикладів утискування реформ є ситуація навколо Державної митної служби. Незважаючи на обіцянки, зокрема року тому (до осені 2024 року), організувати прозорий конкурс на посаду голови митниці, він досі не відбувся. Закон України №3977-IX, згідно з яким уряд мав створити конкурсну комісію до 31 грудня 2024 року та завершити конкурс до кінця липня 2025 року, залишився невиконаним.

Ця бездіяльність триває на фоні постійних кримінальних скандалів, пов'язаних із діяльністю митних органів. Приклади, викладені у ЗМІ, включають:

• Липень 2025 року: Затримано "чорного буса" на пункті пропуску "Угринів" (ВМО 4, зміна Піха) з контрабандними iPhone 16 Pro Max, Samsung Galaxy Z Fold7, рідинами для електронних сигарет та парфумами на значні суми.
• Лютий 2025 року: Журналістські розслідування виявили схему на Львівській митниці, де фіктивні зображення бусів із вживаними речами використовувалися для приховування контрабанди нової побутової техніки та електроніки на суму до 250 тисяч доларів за кожен бус. Один такий бус протягом 10 днів лютого 2025 року здійснив чотири рейси, перевізши контрабанду на майже 1 мільйон доларів. Загалом у 2024-2025 роках таких бусів було близько 200. "Жодних кадрових рішень з боку керівництва ДМСУ при цьому не було ухвалено, що свідчить про їхню повну залученість у схему", - йдеться в публікації.
• Повернення на керівну посаду митника, викритого у хабарі на суму 700 тисяч доларів США.

Ці факти підтверджують оцінку, яку висловила Меган Моббс, що «це рішення є справді неймовірно, приголомшливо дурним», а також думку експертів, що «коли вся державна служба функціонує як мафіозна структура, використовуючи своїх працівників (держслужбовців) для обчистки готівки з транспорту, розподіляючи отримані потоки брудної готівки між лідерами та тими, хто забезпечує цю схему у правоохоронних і законодавчих органах, чи хтось вважає, що замість реформ будуть запропоновані лише симулякри і брехня на всіх рівнях?».

Йош Рудольф у статті "Smugglers Beware: Ukraine Passes Customs Reform" від 18 вересня 2024 року, опублікованій German Marshall Fund, вже тоді зазначав на суттєві прогалини. Він вказав, що український парламент ухвалив "сильне законодавство про митну реформу, розроблене спільно з внутрішніми та зовнішніми партнерами". Однак він попереджав, що "союзники України не мають втрачати зацікавленості тепер, коли реформа перебуває на етапі впровадження". Рудольф підкреслив, що без постійної міжнародної уваги та тиску "Київ, ймовірно, не виділить достатньо військового політичного капіталу, щоб довести до кінця такий тривалий і болісний процес реформ".

Масштаби тіньової економіки на митниці оцінюються в 2-4 мільярди доларів США щорічних втрат податкових надходжень, що є втрачою катастрофічною для країни, яка залежить від зовнішнього фінансування для виживання.

Систематична проблема: Схеми у портовій галузі

Олександр Захаров з Одеси детально виклав "типову" схему з ухилення від сплати податків на дизельне паливо, що діє вже понад 20 років:

1. Прибуття: Пароплав, що транспортує 5000 тонн дизельного палива, прибуває до порту.
2. Втручання "очільника": «Очільник» забороняє оформлення, оголосивши про «інші документи».
3. Розділення вантажу: Створюються два документи на 2,5 тисячі тонн кожен. Перший - для України (з податками), другий - нібито «транзитний» до Молдови (без податків).
4. Фальсифікація транзиту: Співробітник, використовуючи транзитні документи, оформляє «молдовську» частину вантажу, яка нібито прямує до кордону.
5. Злив палива: Дизель розливається «по дорозі», не доїжджаючи до кордону, без залишків та сплати податків.
6. Розподіл прибутків: Викрадені таким чином податки через «очільника енергетики» розподіляються «для влади».

Ця схема демонструє глибоко вкорінену корупцію, яка не лише позбавляє державний бюджет значних надходжень, а й підриває довіру міжнародних партнерів.

Висновки

Заблоковані 4,5 мільярда євро - це не лише фінансові збитки для України, що бореться, а й ясний індикатор хронічного утискування реформ, що становлять невід'ємну частину її євроінтеграційного шляху та відновлення. Міжнародні інституції, зокрема ЄС і МВФ, формулюють чіткі вимоги щодо змін у системі (судовій, митній, децентралізації, управлінні державними підприємствами), які поточне українське керівництво або свідомо ігнорує, або недостатньо ефективно здійснює.

Ціна такого утискування вимірюється не лише конкретними мільярдами євро, а й підривом довіри, втратою можливостей для економічного зростання та зміцнення держави, що є надзвичайно важливим у воєнних умовах.